Аденоїдні вегетації

Аденоїдні вегетації

У глотці кожної людини знаходяться лімфоїдні утворення (мигдалики), які беруть участь у формуванні імунітету проти вірусів чи мікроорганізмів, які потрапляють з вдихуваним повітрям.

Всього їх є шість. В дитячому віці розвинений носоглотковий мигдалик (аденоїдні вегетації), який до 12-15 років поступово атрофується і зникає.

В народі його називають «аденоїди», «поліпи» та ін. Чомусь цей мигдалик завжди вважають патологією, але він є частиною нормальної анатомії у всіх дітей.

При кожному епізоді ГРВІ він може трохи збільшуватися в розмірах, а потім знову приходити до норми. Проте, за наявності ряду причин, нерідко трапляється так, що збільшення з тимчасового перетворюється в постійне.

Це і називається гіпертрофією носоглоткового мигдалика.

 111234

Причини збільшення «аденоїдів». Існує спадкова схильність до розростання носоглоткового мигдалика, обумовлена відхиленням в будові ендокринної та лімфатичної систем.

Сприяючими факторами розростання «аденоїдів» можуть бути часті вірусні, алергічні захворювання, порушення харчування (перегодовування) та ін. Вторинне запалення і збільшення «аденоїдів» може розвинутися після таких

дитячих інфекційних захворювань, як кір, скарлатина чи інфекційний мононуклеоз.

Класифікація. Виділяють три ступені збільшення носоглоткового мигдалика:

  • І ступінь – «аденоїди» закривають третю частину просвіту носоглотки;
  • ІІ ступінь – «аденоїдами» закрито половину носоглотки;

ІІІ ступінь – «аденоїди» повністю перекривають просвіт носоглотки.

111123.png

Симптоми. Ніс дитини постійно або періодично закладений, характерні рясні серозні (водянисті) виділення. Дитина спить з відкритим ротом. Через труднощі з диханням сон стає неспокійним, супроводжується гучним хропінням, внаслідок чого, діти стають розсіяними та неуважними, часто скаржаться на головні болі, знижується успішність у навчанні. При «аденоїдах» великого розміру змінюється мова, голос стає гугнявим. Якщо устя слухових труб закриваються збільшеними «аденоїдами», це призводить до зниження слуху та розвитку частих отитів.

Діагностика. Діагноз встановлюється на підставі ретельно зібраного анамнезу, детального огляду та даних інструментальних досліджень. Найсучаснішим і найбільш інформативним методом діагностики ступеня збільшення «аденоїдів» є ендоскопічне обстеження носоглотки.

Лікування. Серед методів лікування «аденоїдів» виділяють консервативне (медикаментозне) та оперативне лікування.

Першочерговим є звільнення порожнини носа від слизу, шляхом різного роду промивань. Також показане застосування інтраназальних кортикостероїдів у вигляді спреїв, які зменшують запалення тканини мигдалика.

Не слід забувати про методи фізіотерапевтичного впливу. Найбільш дієвим, за нашими спостереженнями, є вплив низькочастотного лазера на проблемну ділянку.

Коли потрібно видаляти аденоїди? Оперативне втручання показане у випадках, якщо медикаментозна терапія неефективна  або гіпертрофований носоглотковий мигдалик стає причиною розвитку ускладнень:

  • стійке утруднення носового дихання;
  • нічне хропіння і зупинки дихання уві сні;
  • рецидивуючі захворювання вух чи пазух носа;
  • деформація лицевого скелету.

Якщо раніше подібні операції проводилися, зазвичай, під місцевим знеболенням, то тепер – обов’язково під загальним. Маленькі пацієнти попередньо  проходять обстеження в педіатра, здають аналізи, і якщо дитина стоїть на обліку у профільного лікаря (кардіолога, невролога чи ін.), то цей лікар повинен надати заключення про відсутність протипоказів до операції.

Список обстежень. Перед операцією зазвичай призначається стандартний пакет обстеження, який включає в себе:

  • Загальний аналіз крові (лейкоцитарна формула, час та тривалість кровотечі).
  • Загальний аналіз сечі.
  • Коагулограма.
  • Група крові та резус фактор.
  • Довідка про епідоточення дитини.

Операції з видалення аденоїдних вегетацій проводяться декількома способами. Як саме вона буде виконана, вирішує лікар спільно з пацієнтом або батьками пацієнта.

Традиційна аденотомія. Цей метод видалення «аденоїдів» виконується за допомогою спеціального інструмента - аденотома. Слід зазначити, що в даного методу є певні недоліки, а саме ризик неповного видалення гіпертрофованого мигдалика та появи рецидиву, також можлива післяопераційна кровотеча.

Холодно-плазмова хірургія (коблація). Інноваційна операція видалення мигдаликів за допомогою коблатора, під контролем ендоскопа, який обладнаний мікрокамерою. Він вводиться через носові проходи, а на екрані лікар чітко бачить проблемну ділянку, отже може максимально точно видалити лімфоїдну тканину, що розрослася. Дана операція проводиться під загальним наркозом короткочасної дії, який діти зазвичай добре переносять.

Метод застосування холодно-плазмової коблації дає хірургу можливість розсікати, коагулювати або руйнувати масив тканини не змінюючи (на відміну від хірургічного лазера та діатермокоагулятора) температуру за межами активної зони - таким чином немає теплового пошкодження оточуючих анатомічних структур, а значить в післяопераційному періоді значно менше больових відчуттів в ділянці де проводилась операція. Клінічні дослідження показали, що ймовірність кровотечі після операції, виконаної плазмовим скальпелем знижується в 5 разів!

Із переваг даного методу лікування слід зазначити і те, що застосування холодно-плазмової коагуляції під час проведення операцій дозволяє скоротити термін реабілітації пацієнта до декількох годин. Мала товщина плазмового шару дає можливість точно дозувати вплив і ретельно розраховувати обсяг тканини, що розсікається або видаляється, а це в свою чергу не допускає надмірного травматизму оточуючих тканин.

Протипоказання до операції:

  • під час епідемії респіраторних захворювань,
  • в перші 4-5 тижнів після проведення вакцинації.
  • при захворюваннях крові в анамнезі;
  • при захворюваннях серця та судин;
  • за наявності гострих інфекційних захворювань у дитини під час підготовки до операції.

 

 

 

Після аденотомії рекомендується:

  • їсти перетерту та рідку їжу;
  • щадне фізичне навантаження;
  • виключити газовані напої;
  • уникати контактів з інфекційними хворими.

Прогноз Вашої операції. Хірургічне лікування за допомогою коблатора - зазвичай має мінімальну кількість ускладнень. Вдалий результат операції залежить від таких важливих факторів як повна діагностика, правильні спосіб і техніка проведення операції, досвідченість хірурга, якість післяопераційного догляду і дотримання пацієнтом призначень лікаря.

Зазвичай після операції пацієнти впродовж доби знаходяться в стаціонарі під наглядом медперсоналу. Призначаються препарати для покращення носового дихання, зволоження порожнини носа. Не допускається виконання будь-яких фізичних навантажень, забороняється приймати гарячий душ чи ванну, слід утримуватись від перебування у громадських місцях, де можна заразитися вірусними захворюваннями. Не рекомендується тривале перебування в запилених, сухих або холодних приміщеннях оскільки слизова оболонка є ще надто чутлива до такого роду подразників.

Коментарі. Не варто терпіти утруднене носове дихання і звикати дихати через рот. Вчасно зверніться до лікаря: незначний дискомфорт після оперативного втручання вартий того, щоб Ви чи Ваша дитина могли дихати вільно!

 

 

 

Памятка  для пацієнта перед операцією

Вам призначене оперативне лікування у плановому порядку? Лякатися цього не варто! Більшість операцій проводиться згідно загальноприйнятих  методик, які дозволяють звести кількість ускладнень до мінімуму. Сучасні методи знеболення повністю виключають больові відчуття, що є комфортним для Вас і дають можливість провести операцію для хірурга в спокійній обстановці.

Для досягнення гарних результатів оперативного лікування важливий позитивний настрій і довіра лікарю.

Підготовка до оперативного втручання включає:

  1. У день проведення операції вживати їжу, напої заборонено. Якщо необхідно прийняти медикаментозні препарати, слід порадитися з лікарем.
  2. Повідомте лікаря про будь які зміни у стані здоров’я (лихоманка, нежить, гнійничкові висипання на шкірі та ін.), що мали місце напередодні операції.
  3. Звільнитися від косметики. Лак з нігтів необхідно зняти, оскільки він може перешкодити здійсненню контролю над функцією дихання під час операції, який часто здійснюється за допомогою датчиків, що надіваються на пальці рук.
  4. Душ (напередодні або вранці перед операцією).
  5. Усі прикраси, годинник, а також знімні зубні протези необхідно завчасно зняти.
  6. При госпіталізації треба мати халат (спортивний костюм), тапочки, туалетні приналежності.
  7. Планова операція не проводиться у дні менструацій.

Післяопераційне одужання відбувається у всіх по-різному. Багато в чому, це залежить від фізіології організму. Максимальне дотримання гігієни та рекомендацій лікаря веде до швидкого загоєння рани та сприяє повному одужанню.

 

Записатись на прийом

Записатися до лiкаря:

Ваша заявка на вiзит успiшно доставлена